Шістнадцята сесія Лановецької районної ради розпочалася не виконанням державного гімну України, як годиться, а своєрідним мітингом медичних працівників, які прийшли відстояти своє право на заробітну плату, по якій є заборгованість. Питання недостатнього фінансування Лановецької комунальної центральної лікарні гостро постало декілька місяців тому, хоча й самі медики заявляють, що галузь охорони здоров’я завжди стоїть не на чільному місці при формуванні бюджетів різного рівня. Нагадаємо, що під час засідання обласної колегії ТОДА, яке проходило в нашому районі в кінці серпня, начальник Управління охорони здоров’я Володимир Богайчук зауважив, що лікарня мала привести свій штат до тієї суми, яка передбачена медичною субвенцією. Зараз у нашій здравниці працює понад 270 працівників (47% пенсійного віку),  що обслуговують 29 тис. населення. Питання, які ставили медики сьогодні перед керівництвом району були: що робити лікарні, щоб ситуація із заборгованістю не повторювалася; чому хамське відношення до медпрацівників ( в плані невиплати грошей); що робила влада, щоб мінімізувати заборгованість і т. д.

Лікарі говорили про наболіле, мовчав тільки головний лікар Омелян Гулько, який неодноразово із трибуни сесійного залу інформував про фінансову проблему. Основним відповідачем усіх “закидів” лікарів був голова райдержадміністрації Юліан Сірант, який запевнив, що район ніколи не стояв осторонь проблем охорони здоров’я, і робиться все можливе. Однак, що залежить від керівництва лікарні, то, відповідно, питання не до влади. Наголосив очільник району і на оптимізаційних заходах, якості послуг, що надаються. Голова райради Руслана Кушнір проінформувала, що депутати щоразу підтримують додаткові дотації лікарні, але це можливо лише при наявності коштів.

Подібну ситуацію із мітингами медпрацівників ми спостерігаємо і у інших районах Тернопільської області, тобто не ми перші і не єдині, хоча це честі не робить. Отож, питання залишилося відкритим – питань до працівників лікарні не менше, ніж до влади. Хотілося б, щоб пікетування стосувалося не заробітних плат, які передбачені кожній працюючій людині, а матеріально-технічної бази, щоб усі жителі району, які звертаються до медиків, отримували якісне обстеження, результативне лікування та толерантне ставлення. Тоді може й напруга між одними і іншими зникне. Хоча???