Сімейне законодавство України ґрунтується на необхідності зміцнення сім’ї , побудови сімейних відносин на почуттях взаємоповаги, взаємодопомоги. Батьки зобов’язані піклуватися про дитину, утримувати її до досягнення  повноліття. Проте, нажаль, є випадки, коли батьки ухиляються від своїх обов’язків щодо дітей.

Батько (мати)  можуть  бути  позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали  дитину  з  пологового  будинку  або  з  іншого закладу  охорони  здоров’я  без  поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання  своїх  обов’язків  по  вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, вдаються   до   будь-яких   видів   експлуатації   дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, або вони є хронічними алкоголіками чи наркоманами, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.Однак батьки, позбавлені батьківських прав можуть відновити свої права щодо дитини, якщо це не буде суперечити її інтересам.

Позбавлення батьківських прав є безстроковим і не може обмежуватися часовими межами. Вирішення питання про поновлення в батьківських правах знаходиться у винятковій компетенції суду. Оскільки позбавити батьківських прав може лише суд, поновлення батьківських прав можливо тільки в судовому порядку. Суд розглядає вимогу про поновлення в батьківських правах в порядку цивільного судочинства  в загальному позовному порядку, з додержанням правил підсудності і правил пред’явлення позову та відкриття провадження у справі відповідно до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.

Позов про поновлення в батьківських правах пред’являється особою, позбавленою батьківських прав, до іншого з батьків або опікуна (піклувальника) або навчально-виховного закладу залежно від того, під чиєю опікою знаходиться дитина. Звертатися до суду про поновлення батьківських прав має той з батьків, хто був позбавлений батьківських прав особисто.

З урахуванням серйозної значущості вирішення питання про поновлення в батьківських правах не тільки для батьків, але і для дітей, справи даної категорії повинні розглядатися судами з обов’язковою участю органів опіки і піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ст. 19 Сімейного кодексу України).

Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Стаття 169 Сімейного кодексу України передбачає, що поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Умовами для позитивного вирішення справи про поновлення батьківських прав, які повинен установити суд, можуть бути:

а) наявність письмового висновку органів опіки та піклування про можливість поновлення батьківських прав (стаття 19 СК);

б) оцінка судом поведінки особи, позбавленої батьківських прав з часу постановлення рішення про позбавлення батьківських прав до звернення в суд про поновлення батьківських прав (стаття 212 ЦПК);

в) перевірка, наскільки змінилися обставини, що послужили підставами для позбавлення батьківських прав (стаття 60 ЦПК);

г) думка того з батьків, який виховує дитину, щодо можливості поновлення

позивача в батьківських правах;

д) думка дитини про можливість поновлення батька, матері в батьківських правах, залежно від віку, здоров’я дитини.

Поновлення в батьківських правах можливе лише за умови, що батьки істотно змінили в кращий бік поведінку, спосіб життя і (або) ставлення до виховання дитини.

Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини.

Моментом поновлення батьківських прав є день вступу в законну силу відповідного рішення суду. З цього моменту відновлюються всі права і обов’язки батька (матері), які були втрачені ним в результаті позбавлення батьківських прав, зокрема, особисті немайнові права щодо дитини; право на захист дитини; право на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми; право бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; право одержати в майбутньому майнові права, пов’язані із батьківством у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування).

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в актовому записі про народження робиться відмітка: «Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення суду» (Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні).

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову. Вказаний річний термін починає спливати з наступного дня після набрання рішенням суду про відмову у поновленні батьківських прав законної сили.

Рішення суду про відмову у поновленні батьківських прав набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК), рішення суду набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ст. 223 ЦПК).

Фото з вільних Інтернет джерел

Кременецький місцевий центр з надання

безоплатної вторинної правової допомоги